ПРОСТРОЧЕННЯ

- невиконання зобов язання однією з сторін у певний строк. Згідно з ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за збитки, завдані П., а також за неможливість виконання, що випадково сталася після П. Якщо внаслідок П. боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання й вимагати відшкодування збитків. Боржник не визнається таким, що прострочив, поки зобов'язання не може бути виконане внаслідок П. кредитора.

Кредитор визнається таким, що прострочив, якшо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, але не зробив дій, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання. П. кредитора дає боржникові право на відшкодування завданих П. збитків, якщо кредитор не доведе, що П. не викликане умислом або необережністю його самого чи тих осіб, на яких в силу закону або доручення кредитора було покладено прийняття виконання. Після закінчення П. кредитора боржник відповідає на загальних підставах. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити за час П. З % річних із простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. В разі П. кредиторе боржник звільняється від сплати процентів за час П. кредитора.