(лат. уєіо - забороняю) - в сучасних державах кт, що зупиняє чи не допускає набрання законної сили гіїленням будь-якого органу. Особливо важливе значення .-є надане главі держави право накладати В. на закони, ■а приймає парламент. Розрізняють абсолютне В. (ко-и глава держави має право остаточного відхилення зако--:;■". прийнятого парламентом) і відносне В. (коли відхилений закон парламент має право прийняти іншим голосуванням),  а також загальне В. (акт відхиляється в ■лому) і часткове (відхиляється окрема частина чи стаття).