НЕОСУДНІСТЬ

- стан особи, що вчинила суспільно небезпечне діяння, який виключає її осудність, тобто спроможність   бути суб'єктом кримінальної відповідаль-

пості і кримінального покарання. У стані Н. особа не може усвідомлювати фактичного змісту й суспільно небезпечного характеру своїх дій (бездіяльності) або керувати ними внаслідок хронічної психічної хвороби, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства чи іншого хворобливого стану психіки. Н. визначається за двома критеріями: медичним (біологічним) - наявність хронічної психічної хвороби, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства чи іншого хворобливого стану психіки і юридичним (психологічним) - нездатність особи усвідомлювати свої дії або керувати ними. До особи, що вчинила суспільно небезпечне діяння в стані Н., можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру. Не підлягає покаранню особа, яка вчинила злочин у стані осудності, але до винесення судом вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. По видужанні така особа може підлягати покаранню. Для вирішення питання про наявність Н. повинна бути призначена судово-психіатрична експертиза.