- у загальному розумінні здатність і можливість вирішальним чином впливати на діяльність і поведінку людей за допомогою волі, авторитету, права, насильства. Політична влада в суспільстві принципово належить народу і може здійснюватись безпосередньо (сход, віче, референдум) або через представницькі органи. Саме ступінь і характер участі населення у формуванні представницьких органів і контролі за їхньою діяльністю визначають рівень демократії в суспільстві. Конституція України проголосила принцип розподілу влади на законодавчу, виконавчу й судову. Цей принцип слід сприймати дещо умовно, в розумінні намагання закріпити систему стримувань і противаг як гарантію від узурпації влади, бо влада має розглядатись як категорія ■ неподільна, для здійснення якої використовуються різні функції, що надаються певним органам і особам. До речі, цілком слушним є твердження, що, крім названих, можуть бути й інші функції влади, напр. контрольна.