- основний вид прямого податку, який на підставі ст. 67 Конституції України повинні сплачувати всі фізичні особи, котрі мають дохід або прибуток. Порядок оподаткування встановлено Декретом Кабінету Міністрів України 26 грудня 1992 р. Платниками П. п. є громадяни України, іноземці та особи без громадянства. Різний порядок оподаткування встановлено для фізичних осіб, які постійно проживають в Україні (резидентів), і для осіб, які проживають на те-1 риторії України в-цілому менш як 183 дні в календарному році (нерезидентів). Об'єктом оподаткування у платників  є сукупний оподатковуваний дохід як у натуральній, так і в грошовій формі (національній або іноземній валюті) за календарний рік, одержаний за будь-яких умов із різних джерел як на території України, так і за її межами. Законодавством установлені виплати, що не включаються в сукупний оподатковуваний дохід, а також суми,   на які зменшується сукупний оподатковуваний дохід.

Залежно від джерела одержання доходу розрізняються такі групи платників: громадяни, які одержують доходи за місцем основної роботи; громадяни, які одержують доходи за межами основного місця роботи (за сумісництвом); особи, які ведуть підприємницьку діяльність; громадяни без постійного місця проживання в Україні; іноземні громадяни; особи без громадянства.

Ставки П. п. є прогресивними й коливаються залежно від збільшення розміру щомісячного сукупного оподатковуваного доходу.

П. п. нараховується щомісячно і один раз - за підсумками року. Сума податку нараховується двічі: протягом року - у джерелах виплати, за підсумками року - податковою адміністрацією за місцем проживання платника на підставі поданої ним декларації про доходи.