(нім. Бош/егапіШ, від фр. зоип верховна влада) - повновладдя народу, яке ■ го невід'ємному праві на незалежність і вег у визначенні політико-правової сутності сусп жави. Похідним від народного С. є С. держави. чає верховенство державної влади всередині і залежність у зовнішньополітичній сфері. Народ уповноважує державу встановлювати і : єдиний правопорядок, правоздатність держгяя і громадських організацій, наділяти права'-'.:-: ми посадових осіб. Національний С. означ: нації  і політичну свободу, володіння ливістю визначати характер свого націок^ будь-якій державній чи суспільній сфег-насамперед за допомогою держави.