- грошовий документ установленої форми, що містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку (банку-емітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену суму коштів. Чекодавцем (трасантом) може бути юридична або фізична особа, яка здійснює платіж за допомогою Ч. та підписує

ЧЕРГОВІСТЬ ЗАДОВОЛЕННЯ ВИМОГ

його. Чекодержатель - підприємство, яке є отримувачем коштів за Ч. Ч. має законну силу, якщо містить такі реквізити: назву; найменування платника та номер його рахунку; назву банку-емітента й МФО; ідентифікаційні коди чекодавця та чекодержателя; найменування чеко-держателя; доручення чекодавця банку-емітенту сплатити конкретну суму, зазначену цифрами та літерами; призначення платежу; число, місяць і рік складання Ч. (місяць має бути написаний літерами, дата видачі Ч. має відповідати його реальній видачі), місце складання Ч.; підписи чекодавця та відбиток печатки (юридичної особи). Місяць видачі й сума Ч. мають позначатися прописом, сума Ч. має бути написана рукою. Ч., на якому відсутній будь-який із зазначених реквізитів, вважається недійсним і повертається банку чекодавця без виконання. Жодна поправка в Ч., як і використання факсиміле замість підпису, не допускається. У світовій практиці існують Ч. на пред'явника, ордерні та іменні. З погляду інкасації (отримання коштів) Ч. поділяються на касові, розрахункові та кросовані.