(лат. рго сепіит - за сотню, на сотню) - в цивіїьному праві плата за користування взятими в кредит фінансовими коштами або матеріальними цінностями, шо стягуються кредитором із позичальника. П. визначаються розміром, формою, видом та терміном позики. Як економічна категорія, П. являють собою частину прибутку, яку позичальник сплачує за взятий у позику грошоі капітал. Джерело П. - додаткова вартість, що створюється у процесі продуктивного використання позикового капіталу.

Процентна  ставка - ціна  грошової суми, шо ви: чається  відношенням суми грошей, що сплачуються одиницю часу як плата за позику, до величини і На процентну ставку впливають: рівень попиту та г зиції   на позиковий капітал; масштаби вире": розміри грошових нагромаджень та заощаджень: ии*^:1 коливання   виробництва;   його сезонні   умови: інфляції;   державне регулювання   процентних ст=

Змінюючи розмір П., можна збільшувати або скорочувати попит на банківський кредит.